Доповіді науковців і представників органів місцевого самоврядування зосередилися на трьох ключових темах: 

1. Поведінкові засади антикризового менеджменту в місцевих громадах
2. Антикризове управління на місцевому рівні: практичні засади
3. Розбудова підприємницького потенціалу місцевих громад у післявоєнному контексті

та супроводжувалися експертними дебатами та дискусією.

Під час інтенсивного обміну досвідом учасники зосередилися на важливих питаннях, які пов’язані із розглянутою проблематикою. У контексті соціальної поведінки та економічних проблем визначено кілька ключових проблем, зокрема:

• рівень довіри населення до влади, як місцевої, так і центральної;
• необхідність узгодження суто кризових дій та заходів, які пов’язані із соціальними реакціями (індивідуальна чи групова поведінка);
• створення гнучкості та здатності адаптувати місцеві громади до мінливих умов під час проблемних ситуацій чи кризи;
• обов'язкове оновлення і повідомлення керівних принципів або стандартів реагування на кризові ситуації;
• моніторинг стану навколишнього середовища для виявлення загроз і запобігання можливим у майбутньому проблемам;
• аналізування циклічної чутливості сфер, схильних до збоїв, у контексті їхньої стійкості до криз;
• важливість актуальної інформації та навчання, а також удосконалення правових систем;
• проактивне планування підготовки місцевих громад до можливих кризових ситуацій.

Окремий акцент було зроблено на становищі України в умовах військової агресії з боку росії, де вирішальним виявився багатоаспектний підхід до поточної відбудови країни.

Підсумки семінару свідчать про комплексний характер антикризового менеджменту. Наголошувалося на тому, що гнучкість співпраці між владою та громадами, зміцнення довіри та постійне вдосконалення процесів інформування і навчання у справі подолання кризового явища є ключовими для підвищення рівня стійкості громади до динамічних викликів. 

У рамках ініціатив, які спрямовані на протидію кризовим ситуаціям у соціально-економічній сфері, подано проєкт «Підвищення спроможності місцевих громад протидіяти кризовим ситуаціям» на 2024–2027 роки. Міжнародна команда науковців проводитиме дослідження, намагаючись відповісти на комплексні виклики, що представлені під час семінару.

Семінар також став важливим кроком до формування міжнародної співпраці та визначення ефективних соціальних стратегій врегулювання кризових ситуацій та побудови спільнот, стійких до мінливих умов і викликів сучасного світу. 

Від імені організаторів польсько-українського наукового семінару,
д-р Оксана Ерделі та проф. Сергій Войтко